Повне оголення влади або політичний "бомонд" Сєвєродонецька

Електоральна карта округа №106

Светлана Шумная
Источник: dn.depo.ua 

Depo.ua розпочинає проект "Вибори-2019. Повне оголення". В рамках проекту ми створимо електоральну карту округів. Як змінювались межі округів, хто і коли перемагав на окрузі, а головне завдяки чому, які технології застосовувалися, які були успішними, а які – ні. Хто претендує на цей округ на майбутніх виборах та які у них позиції – про все це в повній версії електоральної карти округів з 1 вересня

Округ №106.

Центр – місто Сіверськодонецьк

Опис меж: Сіверськодонецьк, частина міста Стаханова Луганської області

Орієнтовна кількість виборців – 152 282

Місцезнаходження ОВК – міська рада Сіверськодонецька

Сіверськодонецьк - промислове місто на Луганщині, яке вже п'ятий рік виконує роль обласного центру. У великій політиці тут окопалася людина керівника фракції "Опоблок", екс-регіонала Юрія Бойка - його наближена особа Юлій Йоффе.

Після того, як бізнесмен Дмитро Фірташ придбав хімзавод "Азот", нардепом від Сіверськодонецька став керівник цього підприємства Олексій Кунченко.

Odoo  текст и изображение блок

Проте повністю взяти місто під своє крило Фірташу не вдалося. Почалися його кримінальні переслідування, і тут знову ситуацію взяв в руки Бойко, відправивши у Раду екс-керівника "Нафтогазу" Євгена Бакуліна, який невдовзі втік з країни.

Зараз у Сіверськодонецьку сформувалася нова сфера впливу - Сергій Шахов та партія "Наш край", яка потіснила Бойка і повністю контролює міськраду.

Довідка: Згідно з даними ЦВК під час парламентської кампанії 2014 року в межі цього округу входили місто Сіверськодонецьк та частина міста Кадіївка (Стаханов). Проте, у виборах президента 2014 року Сіверськодонецьк участі не брав, бо ще був окупований, а частина Кадіївки не брала участі ані у президентських, ані у парламентських виборах 2014 року, бо й досі окупована "ЛНР".

Що ж стосується парламентських перегонів попередніх років, то ця територія у 1998 році була округом №111, у 2002 році - №112, у 2006-2007 роках - №109, а вже з 2012 і в 2014 - це був округ №106.

Що стосується президентських виборів минулих років, то цей округ у 1999 році був під номером 111, у 2004-2010 - №113.

Odoo изображение и текстовый блок

Парламентські вибори (межі округу №106)

1998 рікЮлій Йоффе (самовисування) - 32,95%Григорій Динейкін (самовисування) - 23,43%
2002 рікЮлій Йоффе (самовисування) - 30,19%Ігор Гекко (самовисування) - 20,8%
2006 рікПартія регіонів - 73.07%Блок Наталії Вітренко "Народна опозиція" - 4.97%
2007 рікПартія регіонів - 74.70%КПУ - 7.12%
2012 рікОлексій Кунченко (Партія регіонів) - 41,41%Юрій Фурман (самовисування) - 17,32%
2014 рікЄвген Бакулін (Опоблок) - 43,01%Михайло Івонін (самовисування) - 13,49%

У 1998 році на сіверськодонецькому окрузі нардепом знову став Юлій Йоффе, який виграв перегони у свого колеги по парламенту Григорія Динейкіна. Йоффе на той час вже двічі встиг побувати нардепом, балотуючить в Луганській області від Брянки та Рубіжного. А також попрацювати в уряді віце-прем'єр-міністром з питань паливно-енергетичного комплексу.

Ще до обрання нардепом Іоффе обіймав керівну посаду на "Стахановвугіллі" у місті Кадіївка (Стаханов). Саме тоді, коли він був членом комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку з 1994-1998 рік, а також позаштатним радником президента Леоніда Кучми з питань паливно-енергетичного комплексу з 1994 по 2000 рік, у Стаханові - місті шахтарської слави - закрилися абсолютно усі шахти. "Стахановвугілля" перестав існувати.

З того часу Йоффе "прикипів" до палива, а особливо до нафти та вугілля. А ще до вихідця з Луганщини Юрія Бойка - відомого нині регіонала чи то опоблоківця, і також любителя нафти. Всім відомий їхній спільний бізнес - ТОВ "ДВ "Нафтогазовидобувна компанія", яка згодом перейшов до російського олігарха Павла Фукса. Також Йоффе був членом наглядової ради НАК "Нафтогаз України".

На Луганщині у сферу впливу Йоффе входило місто Рубіжне, саме там він обирався в наступні скликання Ради, але й Сіверськодонецьком не гребував. Лавірував між цими двома містами в залежності від нарізки округів, тим більше, що у деякі роки міста були об'єднані в один округ. Йоффе мав вплив і на місцеві вибори, і на призначення чиновників, і на бізнес. На час виборів 1998 року Йоффе - керівник торговельно-економічної місії в складі посольства України в США. І безпартійний.

На виборах у 2002 році Йоффе знову перемагає від сіверськодонецького округу, але вже у якості голови партії "Трудова Україна". Він пройшов у Раду за підтримки провладного блоку "За ЄдУ!", який в області асоціювався з тодішнім губернатором Олександром Єфремовим - у майбутньому впливовим "регіоналом".

Odoo  текст и изображение блок

Йоффе програв віце-президент компанії "Finitex" Ігор Гекко - бізнесмен з сумнівною біографією та діяльністю, якій згодом змінив призвище на Беркут. Він ще спливе на парламентських виборах у цьому окрузі, та й в цілому на політичній мапі Луганщини. Згодом з'ясується, що Гекко має тісні зв'язки з Давидом Жванією, і взагалі він ніякий не Гекко, а Гонцул, що має він громадянство Казахтану, де досить успішно вів банківський бізнес. На питання, як громадянин іншої країни потрапив в кандидати у парламент України досі залишається без відповіді.

У 2005 році Іоффе увійшов в Республіканську партію, яку очолив Бойко. Але трохи прогадав: блок "Не так!", в який увійшли "республіканці" на виборах 2006 року, у парламент не пройшов. Але вже у серпні 2006-го став в.о. заступника міністра палива та енергетики, де просидів до грудня 2007 року. Потім про Йоффе кілька років не було чути: він займався "ДВ Нафтогазовидобувна компанія", яке неодноразово вигравало тендери в сферах енергетики та вуглевидобутку.

Нагадав про себе Йоффе напередодні виборів у 2012 році, створивши у Рубіжному благодійний фонд "Кришталеве джерело", який узявся роздавати подарунки нужденним. Все це рясно висвітлювали місцеві ЗМІ, називаючи можливе повернення Йоффе у Раду мало не благодаттю. Доречі тоді, коли округи ще офіційно не були порізані, Йоффе розгортав діяльність з благодійністю та бомбив ЗМІ і в Сіверськодонецьку також. Але згодом стало відомо, що вперше місто Рубіжне, як кажуть не без сприяння провладної верхівки, ЦВК винесла в окремий округ - №112. А Сіверськодонецьк став округом №106. Отже Йоффе сконцентрувався на Рубіжному. А на 106 окрузі окопався і виграв регіонал Олексій Кунченко - людина бізнесмена Дмитра Фірташа, екс-гендиректор місцевого хімпідприємства "Азот".

Odoo изображение и текстовый блок

Кунченко вже встиг побувати нардепом у двох попередніх скликаннях, мігрувати з Соцпартії у Партію регіонів. Під час передвиборчої кампанії запам'ятався тим, що безкоштовно роздавав у Сіверськодонецьку окуляри виборцям, а для отримання "подарунка" необхідно було заповнити анкету зі своїми персональними даними. За часи сидіння у Раді Кунченка пам'ятають не як заступника голови фракції Партії регіонів, а як "котика". Під час історичного обговорення і голосування за новий Кримінально-процесуальний кодекс у 2012 році 60-річний одружений Кунченко писав СМСки на невідомий номер.

"Что делает котенок ;) ? Выспалась с Лизкой? :) Я на занятиях. Нудное и скучное это…" - жалівся Кунченко.

"Привет, мой хороший! Выспалась с кошкой, но соскучилась за котиком:)) – ужас!! Сегодня тоже до упора планируете???" – стурбовано й з ніжністю цікавилась невідома.

"Да я смоюсь ;) До вечера. Цем", – обіцяв депутат.

З того часу у ЗМІ Кунченка не інакше, як "котик" не звали. Після цього інциденту Кунченко навіть заявив про бажання заборонити прямі трансляції із залу засідань парламенту. А також пропонував дозволити нардепам голосувати з будь-якого місця, навіть з бані. Зараз Кунченка з великої політики викинули, як і позбавили звання почесного громадянина Сіверськодонецька. Проте у місті й досі працює його благодійний фонд "Заради Майбутнього".

На позачергових парламентських виборах у 2014 році Кунченко не балотувався, натомість на окрузі переміг представник "Опозиційного блоку" , колишній голова "Нафтогазу" Євген Бакулін - ще одна людина Бойченка та Йоффе. Почивав у Раді він не довго - з Бакуліна було знято недоторканість і оголошено у розшук. Зауважимо, що напередодні обрання у Раду його вже брали під арешт, але відпустили під смішну суму застави у 10 млн грн

Бакуліна підозрюють у привласненні та відмиванні коштів в особливо великих розмірах, а також в участі в оборудці з так званими "вишками Бойка". Так у ЗМІ назвали корупційну аферу "Нафтогазу" з закупівлею через офшорні фірми-прокладки двох бурових нафтових платформ. Саме тоді "Нафтогаз" очолював Бакулін, а Бойко був міністером енергетики та вугільної промисловості. Бурові купила державна компанія "Чорноморнафтогаз", заплативши приблизно по 400 млн доларів за кожну. Ініціатором оборутки у ЗМІ називали саме Бойка, мовляв він поставив підпис під угодою, а зараз у ГПУ цього підпису не бачать.

Що до Бакуліна, то він втік з Україні, проте продовжує отримувати усі виплати - з листопада 2014 року аппарат Ради нарахував йому понад 874 тис. грн.

Odoo  текст и изображение блок

З переслідуванням Бакуліна, втратою впливу Фірташа, Сіверськодонецьк отримав нового покровителя - нардепа від "Нашого краю" Сергія Шахова. Він хоч і пройшов у Раду через інший округ на Луганщині, але свою сферу впливу будує саме в обласному центрі. "Наш край" у міськраді потіснив "Опоблок", який тепер залишився на задворках. Сіверськодонецьком керує наближений до Шахова мер, а також його перший заступник та секретар міськради. У виконкомі більшість знову ж таки за людьми Шахова.


Оставьте комментарий

Вы должны зарегистрироваться , чтобы оставить комментраий.

  • Маруся на 09.08.2018 15:48:28

    Що це за фейкове місто-Сіверськодонецьк? В Україні такого нема, на Луганщіні є Сєвєродонецьк, може треба вивчити рідну мову журналюгам?